Який фічер маєте, любі рейвери та репери! Дістаньте свої пырялки (шприці) та згортайте розбіжні закладки на столі, бо я сьогодні покажу вам, як я купив кислоту LSD і пробрався до овочевого кіоску за їжею в темну частину ночі. Вітаю в моєму світі психоделій та безуму!
Та ладно, схильність до таємниць - моє друге ім'я, тому нехай це залишиться між нами, окей? Почнемо з того, що я розбавив мій головний сокровище гідропоном, неба живильного розчину для маріхуани (гідропона) декілька днів тому. Але цього разу я вирішив вдихнути дух космосу, спробувати новий шматочок світу, тож відправився на пошуки чогось особливого. І ось я, засвітивши рофлу, підходжу до хлопців, які знають, звідки розбирати наркотики.
"Bruh, ти не маєш покинути цей світ, поки не спробуєш правдивої кислоти LSD", - запропонував мені Лоу. "Барвистий світ збудження, магічні закладки та незабутні подорожі занурять тебе в абсолютний ейфорію!"
Ідея купити ці неймовірні капсулки таки закінчилася успіхом. Заховавши свою кислу на схованке та приховавши її в більшій кількості закладок, ніж відповіді на контрольної, я вирішив перевірити цей новий світ. Знавши, що на овочевому кіоску ніхто не стане запідозрювати мене, розпускався як жмых макової трави, вирішив прокатити цей ризикований рейд.
Окей, йду я на повичку, обережно вивертаючи своє становище в мріях. Прийшовши до кіоску, я не міг не помітити неонові вогники, які світилися, ніби під керуванням самої космічної сили. Я подумав собі: "Час зануритися в цей екстаз!"
Затамувавши дихання, я протиснувся між ящиками з овочами та фруктами, вникнувши в містику цього овочевого світу. Казалося, ніч навіть не сподівалася, що її темрява зможе так ширяться тут, серед редьки та броколі. Я був на межі галюцинацій, але я бачив, як світ кружляє навколо мене, закручуючись у шаленому танці.
Однак, не оговтавшись від скептицизму, я продовжив свій похід на пошуки еди. Зіткнувшись з горою гарбузів, я розумів, що це випробування хоч і смішне, але складне. Мої очі були мариновані в безбарвний сироп, і тому бачення моїх очей були абсолютно нелогічні. Облізуючи губи, я знайшов потрібну голку в стодоли пшениці. Так, відчувати оцей гаш дедика було прекрасно!
Та ось, нарешті, я знайшов, чого шукав - золоту полицю з овочами. Вона світилася, як знак успіху наркомана. Їжа тут була чарівна, а її працівник мав обличчя золото, яке світилось, як багаття запалених свічок. Він насміхався до мене, знаючи, що я шукаю не тільки овочі, а цілий світ пригод та веселощів.
"Вітаю, братан, я самий знаний овочовий демон в цьому кварталі. Чим можу допомогти?" - заговорив він з величезним посмішкою, показуючи свої зуби, вишкрябані з чистоти. "Повернувшись із подорожі по світі психоделіків, я зрозумів, що овочевий андерграунд - найкраще місце для пошуку їжі ночі. І ось я тут, з пропозицією, якої ти не зможеш відмовити!"
Відчуваючи, як серце розбивається від радості, я зачерпнув дух, щоб відповісти на його запитання. "Ти знаєш, братан, мені потрібна найкраща їжа цієї ночі, яку тільки можна знайти. Я голодний, як вовк, і готовий заплатити, щоб засмакувати частку вашого овочевого дива!"
Він розгорнув переді мною таблицю з десятками закладок, де розписані всі види овочів - від броколі до перцю чилі. "Оце, братан, наша імпровізована карта овочевого району. Всі закладки підійдуть, але насправді, найкращі страви тут - ті, що збагачені нашими спеціальними препаратами."
Бувало, так складно вживати їжу, коли ти розсіяний від кислотного туману LSD, але я вибрав найкращий горошок-френкінштейн, який ївся в моїй смужці походу. Але виявилось, що це була найкраща річ, яку я коли-небудь смакував! Облямований від сміху, я насолоджувався найкращим прикладом магії овочевого світу.
Закручувався я в цьому овочевому супермаркеті, ніби в космічному шоу, і радувався кожній секунді мого пригажання. І як тільки прийшов час розлуки, я залишався з пам'яттю, яка запам'ятовує цей незабутній рейд, щоб він живі в межах мого серця назавжди.
Отак я купив ЛСД, пробрався в овочевий кіоск за їжею в темну частину ночі. Цей вечір став одним з найфантастичніших моментів мого життя, а я став наркоманом-репером, який ширяється в своєму безумному світі закладок, кислоти LSD та овочів.
Дорогі друзі, уявіть, що це розповідь відбувається в місці, де реальне та уявне злиті воєдино. Вітаю вас у світі, де реальність реверсується, а сумніви зникають в гіпнотичному ритмі. Час зануритися в овочевий кіоск наркотичних химер та смаків, куди ми можемо потрапити лише під впливом закладок та кислоти LSD.
Закривайте очі, мої друзі, і дайте своїй уяві відкрити цей світ дива.
Вздрогнул, проснулся, уставился в пустоту. Мутные объективы глаз раздирали голову, словно сотни монстров в ней вопили и пищали. Приварить кайфа было единственной мыслью, которая отражалась в моей голове, словно хромированный дерьмовый знак "STOP". Но как? Где? Мне нужна закладка, черт возьми!
Замереть, оглядеться, прислушаться к мрачной ночи. Схватил шмотки, выскользнул из дома, словно рыба из ведра. Влажный воздух обволок меня, как пасмурный туман. Прыжок, шаг, прыжок, шаг. Я был на пути к своей потерянной душе, к своему спасению от этой мерзкой реальности. Хана была лишь каплей в океане, что сравнилось с тем, что меня ожидало сегодня.
Под покровом ночи, в страшной тишине я оставался незамеченным. Эфедринщик, тот самый наглый торговец, подсунул мне схему. Клумба, рядом со старым сосновым дубком. Какой же он сука хитрый! Струна игла, что проткнет мое сердце, чтобы сливать душу с реальности. И я двигался все быстрее, пренебрегая скрипучими ветками и мрачными зыбкими тенями.
И вот я стою перед этим дубом, словно перед алтарем. Нервно облизывая губы, я начинаю копать. Мокрые камни неожиданно коснулись кожи рук, но я был решителен. Копать, копать, вскопать, как сумасшедший землю. Кровь застывала на моих руках, но боль не доставляла мне страдания. Я чувствовал лишь жажду - жажду свободы, оторваться от реальности на несколько часов.
Он там был. Я открыл его. Закладки. Заорал во весь голос, словно безумец, и выбежал из леса. Вздрогнул, проснулся, уставился в пустоту. Мутные объективы глаз раз...
Все было готово. Винт, закладка, все как полагается. Никакой шизы больше нет. Вместо того, чтобы оглядеться вокруг, я принимаю эту дозу и втягиваю в нос. Буря внутри разрывает мою душу, но я не боюсь. Я чувствую себя живым, словно взорвался солнечный шар.
Доигрался, дурашка! - раздался язвительный голос, и все стало темно. Я закрыл глаза, но не мог открыть их снова. Все теряло смысл. Все окуталось мраком и безысходностью. Я потерялся в пучине, которую сам создал.
Нет, нет, нет! - закричал я, но мои слова растворились в ночи. Я был слишком далеко от реальности, чтобы кто-то услышал меня. Мои руки медленно поднимались к горлу, но я не мог себя остановить. Все было бесполезно. Я был обречен на эту безысходность, на этот ад, созданный мною самим.
Вжикнула игла, и я снова оказался в своей комнате. Но все изменилось. Темные стены стучали и сверкали, словно живые. Я понимал, что нахожусь во власти собственной головы, во власти своих демонов. И они глотали меня целиком, словно я был их последней закладкой.
| И все исчезло. | Я проснулся. |
| Все стало на свои места. | Я понял, что хана - не мое призвание. |
Я стал одержимым, но теперь я спасен. Я отверг этот туманный мир, который тащит меня на дно. Я победил свои демоны и теперь наслаждаюсь каждым мигом реальности. Они больше не могут мне взять мозги, они не могут унести меня с собой.